Зірки 70-х і нарди. Гра поза сценою

У 1981 році під час гастрольного туру The Rolling Stones на борту їхнього приватного літака нарди супроводжували їх так само невід’ємно, як гітари й мікрофони. Знімки Міка Джаггера і Білла Ваймана, які грають у нарди в повітрі, стали справжнім символом епохи — навіть на висоті в тисячі метрів знаходився час для інтелектуального поєдинку.

Боб Ділан — один із найвпливовіших музикантів XX століття, чия творчість змінила хід сучасної музичної історії, відомий своєю замкнутістю і схильністю до усамітнення, Ділан обирав нарди як спосіб відволіктися від публічного життя та зосередитися. Ця гра ідеально відповідала його характеру — спокійному, аналітичному, відстороненому.Архівний знімок, зроблений Баррі Фейнштейном.

Басист гурту Rolling Stones Білл Ваймен грає в нарди на борту літака між Сан-Антоніо та Канзас-Сіті під час туру The Tour of the Americas, приблизно в червні 1975 року.

Нарди — це більше, ніж просто дошка й фішки. Це гра, що вимагає логіки й інтуїції, удачі та терпіння. Можливо, саме це й приваблювало артистів, звиклих до імпровізації та глибокого емоційного вираження. До того ж нарди легко транспортувати, і вони не потребують складної підготовки — ідеальний супутник для тих, хто завжди в дорозі.

Сьогодні інтерес до нард повертається, і багато в чому завдяки тим самим знімкам 70-х, які надихають нові покоління на знайомство з цією грою. Грою, що об’єднує покоління, країни і… рок-гурти.